Совсем незаслуженно бойлы считаются карповой насадкой. И очень немногие «карасятники» имеют в своем арсенале эту насадку. А зря. Бывают такие моменты в рыбалке, когда карась ловится на растительные приманки, игнорируя животные наживки. Но при переходе на ловлю на тесто или болтушку? или другую насадку часто приходится сталкиваться с такой проблемой, как рыбья мелочь. Она безжалостно объедает насадку еще до подхода крупной рыбы. Вот тут и пригодятся бойлы. Благодаря своей упругой консистенции они не по зубам рыбьей мелюзге. А из-за плотной структуры сбить такую насадку с крючка проблематично. Единственное, чем будут отличаться бойлы карасевые от карповых – это размер. При ловле карася бойл должен быть не больше горошины. В домашних условиях приготовить бойлы довольно легко, при этом вы сами можете экспериментировать с ароматами, окраской, составом бойлов. Каких-то строгих правил и требований в приготовлении бойлов нет. Их основу составляет мука различных видов злаков: пшеничная, соевая, овсяная, гороховая, рисовая кукурузная. Не следует забывать и о манной крупе. Обязательно добавление сырых куриных яиц, соблюдая пропорцию 1 яйцо на 100 грамм смеси. Многие считают, что в состав смеси обязательно должно входить сухое молоко, но это спорное утверждение. Можно обойтись и без него, но с ним качество смеси только выиграет. Это тот случай, когда кашу маслом не испортишь. Вместо сухого молока можно взять сухое детское питание. В качестве наполнителя в смесь можно вводить молотый жмых, птичий корм, сухие корма для аквариумных рыбок, сухих молотых червей. Главное, чтоб компоненты были хорошо измельчены, иначе после варки бойлы могут превратиться в колючие комочки, отпугивающие рыбу. Соотношение компонентов в смеси приблизительно равное. Надо только не переусердствовать с количеством составляющих смеси. За основу для каждого вида бойлов можно принимать смесь из каких либо двух видов муки, одного вида наполнителя, яиц и ароматизатора.

Протягом листопада 2020 року державними інспекторами Чернігівського рибоохоронного патруля зафіксовано 153 порушення Правил рибальства. Зокрема, викрито 24 грубих порушень за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), з них три з ознаками кримінальних правопорушень. Також складено 77 протоколів за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства); сім - за ст. 88 - 1 КУпАП (порушення порядку придбання, збуту водних біоресурсів).

Крім цього, складено 45 актів виявлення безхазяйного майна, згідно яких з водойм вилучено 83 кг риби та 130 од. заборонених знарядь лову, з них 125 од. сіток, загальною довжиною 3 371 метра.

«Всього у порушників у листопаді вилучено 251 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 173 од. заборонених знарядь лову, в тому числі 164 од. сіток, загальною довжиною 4 192 метрів. Накладено штрафів (за постановами судів та органів рибоохорони) на суму 18 235 грн. Загальна сума збитків, завданих рибному господарству України, склала 42 736 грн», - зазначив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.

Нагадаємо найрезонансніші правопорушення, що були викриті Чернігівським рибоохоронним патрулем у ході спільних рибоохоронний рейдів разом з представниками Національної поліції та Чернігівського прикордонного загону протягом листопада поточного року.

13 листопада на р. Десна, поблизу с. Хибалівка Куликівського району викрито двох жителів с. Кропивне, які за допомогою остей виловили 5 кг риби: щука – 8 екз., судак – 4 екз., по 3 екз. головня і окуня, 2 екз. підуста та по 1 екз. ляща і плітки. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 5 185 грн.

Того саме дня р на р. Десна, поблизу с. Количівка виявлено двох осіб - мешканців м. Чернігів та с. Сновянка, які з човна за допомогою остей добули понад 8 кг риби: окунь – 36 екз., щука – 16 екз. та по 1 екз. лина і в’язя. Завдано збитків у розмірі 6 307 грн.

14 листопада на р. Дніпро, поблизу с. Дніпровське викрито мешканеця м. Чернігів, який ловив рибу з човна за допомогою сітки зяберної (одностінної). В протизаконний спосіб порушник добув понад 10 кг риби: щука - 22 екз., плітка – 14 екз., лин – 1 екз. та карась золотий (червонокнижний) - 1 екз. Збитки склали 9 119 грн.

На місце вчинення правопорушень було викликано слідчо - оперативні групи районних відділів поліції ГУНП в Чернігівській області. На правопорушників складені протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП, які будуть направлені до районних судів області для винесення рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. Незаконно добуті водні біоресурси та заборонені знаряддя лову вилучено.

Нацполіцією відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує, що з 1 листопада 2020 року на Чернігівщині діє заборона на вилов водних біоресурсів на зимувальних ямах. З розташуванням зимувальних ям у водоймах на території області можна ознайомитися на інтерактивній карті за посиланням.

З початку дії заборони патрулем складено 60 адміністративних протоколів на порушників Правил рибальства на зимувальних ямах, накладено штрафів на загальну суму 5 360 грн.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства, незаконного придбання чи збуту водних біоресурсів або зберігання чи реалізації заборонених знарядь лову, прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» патруля (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

 

---

За даними Державної служби статистики України, протягом січня-жовтня 2020 року в нашій державі вироблено 1 954 тонни риби солоної (крім оселедців). Це на 25,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

 

Зростання виробництва рибної продукції спостерігалося також за такими товарними позиціями:

 

– філе рибне в'ялене, солоне чи у розсолі (крім копченого) – 1 529 тонн (+36,1%);

 

– риба сушена і в’ялена – 3 657 тонн (+13,1%);

 

– лосось тихоокеанський, атлантичний та дунайський копчений (включаючи філе; крім риб’ячих голів, хвостів та черевець) – 531 тонна (+10,1%);

 

– риба в'ялена, сушена, солена чи несолена; риба солена, але не сушена; риба в розсолі (крім риби копченої, філе з риби, риб’ячих голів, хвостів та черевець) – 8 019 тонн (+8,7%);

 

– продукти готові й консерви з сардин, сардинели, кільки і шпротів, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 11 063 тонни (+4,3%);

 

– готові продукти і консерви з іншої риби, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 1 840 тонн (+3,9%).

 

Крім того, від початку року в Україні вироблено:

 

– готові продукти і консерви з риби, інші (крім цілих чи шматочками та страв готових із риби) – 9 878 тонн;

 

– риба морська заморожена нерозібрана – 6 102 тонни;

 

– риба копчена (включаючи філе; крім тихоокеанського, атлантичного та дунайського лосося, оселедців та форелі, а також крім риб’ячих голів, хвостів та черевець) –3 076 тонн;

 

- продукти готові й консерви з оселедця, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 2 444 тонни;

 

– оселедці солоні – 2 408 тонн;

 

– ікра інших риб – 2 321 тонна;

 

– філе рибне та м‛ясо риби інше, свіжі чи охолоджені (включаючи плавці акул), перероблене або неперероблене на фарш – 2 166 тонн;

 

– продукти готові й консерви з скумбрії, цілі чи шматочками, в оцті, олії, маринаді, томаті (крім фаршу та страв готових із риби) – 607 тонн.

 

Довідкова інформація:

 

Нагадаємо, протягом липня-вересня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки 1 005 тонн готової та консервованої риби на 2,1 млн дол. США. Такий результат у грошовому вимірі на 332,6 тис. дол. США (19 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року.